Р і ч н и ц я

Подробности: Опубликовано 24.02.2023 06:31; Просмотров: 336

24 лютого 2023 року минає рік від початку повномасштабної військової агресії російської федерації проти України.
Гібридні спроби інвазії «русского мира» в суспільний простір незалежної України не припинялися з моменту колапсу радянської системи і до сьогодні, а в історичному контексті - увесь шлях становлення і розвитку української політичної нації позначено численними прикладами зазіхань у той чи інший спосіб з боку північно-східного сусіда.
Загарбницьку війну проти України москва розпочала дев'ять років тому з окупації Криму у 2014 році, рефлексуючи таким чином на події Революції Гідності, коли українці повстали проти узурпації влади корумпованим кланом проросійського президента януковича та ухвалених ним рішень зі зміни євроінтеграційного зовнішньополітичного курсу нашої держави на дрейф у бік москви й підпорядкування кремлівському режиму (20 лютого 2014 року росія розгорнула збройну агресію із переміщенням своїх військових підрозділів у Криму та в районі Керченської протоки дата зафіксована на відомчій медалі міністерства оборони рф «За повернення Криму». У заяві Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року та у Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації» 20 лютого 2014 року визначено днем початку російської агресії).

Вторгненням в Україну росія розв'язала першу у ХХІ столітті континентальну війну в Європі, підірвавши систему колективної безпеки, встановлену після Другої світової війни, а людство знову зіткнулося з тоталітарним режимом, який прагне силової ревізії кордонів — «рашизмом», що отримав таку назву для означення псевдоідеології, замішаної на поєднанні ідей фашизму і більшовизму, нацизму та євразійства, реваншизму і ксенофобії, що прикриваються «православ'ям» та «величчю російської культури»
Рік боротьби України проти рашистської навали остаточно відкрив світові сутність терористичного путінського режиму, який вісім років прикидався «миротворцем» та «третьою стороною» у «громадянській війні» на сході України, поширюючи міфи про вигадані ним «донецьку та Луганську народні республіки», а також у 2022 році намагався «продати» світові нову брехню у вигляді «спеціальної військової операції», якою силувався прикрити розв'язану ним неоголошену війну проти України.
365 днів нашого протистояння російській агресії не лише оголили правду про ницість кремлівської влади з її імперськими амбіціями та потворність «другої армії світу» (а фактично - банди терористів, що воюють з мирним населенням та цивільною інфраструктурою), а також розбудили заколисаний відносним затишшям цивілізований світ і спонукали держави й міжнародні організації до активних дій на захист миру задля, без перебільшення, збереження людства і планети. Наслідком злочинних дій путінської росії сьогодні є, зокрема, проблеми продовольчої безпеки у світі та загроза голоду в низці країн.
Потужна підтримка України міжнародним співтовариством продиктована не лише інстинктом самозбереження, а передусім усвідомленням провідними державами світу безпрецедентної сили спротиву українського народу, його стійкості, сміливості, єдності перед підступним жорстоким ворогом. І головне - вражаючих успіхів українського війська на полі бою зі значно переважаючим чисельно та все ще добре озброєним противником регулярною армією рф, підконтрольними кремлю приватними військовими угрупованнями та величезною кількістю мобілізованого державою-агресором криміналітету.
Геополітичний контекст боротьби українців за збереження незалежності своєї держави, власної національної ідентичності, європейського вибору означає, що сьогодні Україна стоїть на захисті єдиної, вільної, демократичної Європи, основоположних цінностей цивілізованого світу та ціною життів українців здобуває для людства свободу від тоталітаризму і тиранії. Саме тому в інтересах міжнародної спільноти надавати нам якомога дієвішу підтримку з метою подолання агресора і унеможливлення його спроб напасти на інші держави, міжнародне засудження організаторів і виконавців злочинів проти людяності, належна правова та політична оцінка дій країни-агресора.
Українська держава шанує своїх захисників та завжди робитиме все, аби їхній авторитет і суспільний статус лише зростали та зміцнювалися. Ми також будемо постійно дбати про співвітчизників, які постраждали унаслідок російсько-української війни.
Україна завжди пам'ятатиме своїх синів і доньок, які віддали свої життя за Перемогу — і військових, і цивільних!