За Україну, за її волю!

  • Печать

  З нагоди державного свята з нагоди Дня захисника України та 75-річчя від початку формування Української Повстанської Армії в коледжі було проведено годину патріотичного виховання «За Україну, за її волю!».

 14 жовтня, Покрова Пресвятої Богородиці, ще з козацьких часів був святковим днем захисників Вітчизни, тому День захисника України є всенародним святом, таким само значимим, як Різдво, Великдень чи День незалежності.

 Для України Друга світова війна – національна трагедія,  під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси. Але слід наголосити на внеску саме українців у розгромі нацизму і згадати  як про солдат  Радянської Армії , в складі якої було понад 6 млн. українців, так і про вояків УПА, через лави якої пройшло понад 100 тис. українців. Йшли солдати в бій  із ворогом, проливаючи кров за кожен клаптик рідної землі, за кожну хату. Вони йшли до перемоги, наближаючи її ціною власного життя. Всіх їх об’єднувала любов до Батьківщини. 

 Часто ми чули думки, що  вояки УПА воювали на боці гітлерівської Німеччини. На початку війни з СРСР вони намагались використати німецько-радянську війну як зручну нагоду для відновлення незалежності України. А у  серпні 1943р з’явилася листівка «За що бореться Українська Повстанська Армія», яка стала програмою УПА. У ній стверджувалося, що  армія  веде боротьбу з обома – гітлерівським і сталінським режимами, адже, український народ, як й інші народи, має право сам вирішувати питання щодо свого політичного і соціально – економічного устрою, який забезпечить свободу і справедливість у своїй власній самостійній державі. УПА бореться «за знищення більшовицької експлуататорсько–кріпацької системи в організації сільського господарства; за те, щоб велика промисловість була національно – державною власністю, а дрібна – кооперативно – громадською.  та ін...»  Тому  і гаслами були  «За Українську Самостійну Соборну Державу!», «За волю народів і людини!», «За Українську самостійну соборну демократичну республіку!», а  символом УПА був лише «державний тризуб»

  Сьогодні від нашого покоління загалом і кожного з нас зокрема залежить, чи звучатиме гордо і могутньо ім'я Україна і український народ, чи воно піде в забуття. Будьмо ж гідними великої слави Героїв України, які твердо вірили, діяли, знали: українська нація існуватиме, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в бою.

  Ми не обираємо Батьківщину, але можемо обрати, як прожити своє життя. Зміст нашої незалежності визначаємо ми - своєю працею, інтелектуальними злетами, вірою в Україну. І співати мало «ще не вмерла», і радіти мало, що не вмерла, треба жити, щоб жила вона.
 Ми, молоде покоління, ми народилися громадянами вільної України, щоб понести естафету наших пращурів, дідів, батьків до розвитку сі процвітання рідної держави. Ми маємо зробити все від нас залежне, щоб бути достойними спадкоємцями героїзму, самовідданої праці і слави попередніх поколінь борців. І ми гордимося цим.


Нерозчаровуйсь в Україні,
Ідеї волі певним будь,
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньку захистить
Молюсь за тебе, моя Україно,
За кожного батька, за кожного сина,
За кожну матір, за кожну дитину,
Я Бога прошу - збережи Україну!

   

Вітаємо вас з державним святом – Днем Захисника України!