День Соборності - свято українців

  • Печать

   Доленосним у житті та історії України стало 22 січня 1919 року - день проголошення Акту воз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки. Ця дата знаменувала етнічне та територіальне об’єднання українських земель і їй судилося навічно вкарбуватися в історію України величним національним святом - Днем Соборності, бо посіяла поміж українського народу споконвічну віру в те, що він може бути єдиним.

   Беручи приклад з першого «живого ланцюга» в Україні, на мосту Патона в Києві учасники, взявшись за руки символічно з'єднали два береги Дніпра. Такі акції паралельно відбулися у багатьох містах України.
   Студентська рада нашого коледжу вирішила не стояти осторонь таких важливих справ і запропонувала студентству взяти участь у патріотичній акції під девізом « Я люблю Україну». Студенти зібралися у фойє коледжу під звуки патріотичних пісень про Україну. Акція розпочалася піснею «Україна». Узявшись за руки учасники акції утворили «живий ланцюг». Потім, за командою, поділилися на три групи.
   Одні вишикувались у формі літери «Я», інші підняли над головами червоні сердечка і разом склали велике любляче серце, а в цей час третя група розгорнула державний прапор. Разом все це означало: Я люблю Україну!
Завершилася акція колективним виконанням Державного Гімну та приспіву ліричної пісні Олександра Пономарьова «Я люблю тільки тебе».   І не мало значення, що в ній йдеться про палке кохання двох юних сердець. Однак приспів, який з таким захопленням виконували учасники акції, цілком відповідав головному задуму масової акції:

Я люблю тільки тебе,
Богом дану мені,
Моє серце палає
У вогні, що ти дала мені,
Богом дана, одна...Україна!

  Враховуючи помилки історичного минулого, ми повинні так жити, творити, працювати, щоб здійснились наші найвищі мрії і найкращі сподівання. А ми, український народ, мріємо, щоб наша Україна зайняла гідне місце серед найрозвиненіших країн Європи.